- нагукувати
- —————————————————————————————нагу́куватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нагукувати — ую, уєш, недок., нагука/ти, а/ю, а/єш, док. 1) тільки недок., неперех.Час від часу кричати. 2) перех. і без додатка. Кликати, запрошувати когось куди небудь, до кого небудь. 3) тільки док., неперех., на кого. Вилаяти кого небудь з криком, у… … Український тлумачний словник
нагукати — див. нагукувати … Український тлумачний словник
нагукнути — ну/, не/ш, док., перех. Однокр. до нагукувати 2) … Український тлумачний словник
вигукувати — вигукнути (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), гукати, гукнути, гуконути, викрикувати, викрикнути, покрикувати, покликати, покликувати, покликнути погукувати, нагукувати,… … Словник синонімів української мови
кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… … Словник синонімів української мови
покрикувати — I (час від часу кричати; підганяти когось, розпоряджатися), покликувати, погукувати, нагукувати, погейкувати; гарикати, гиркати (сердито) II ▶ див. вигукувати, кричати 1) … Словник синонімів української мови